я висіяв сни із твоєї весни,
у синьому морі з весни із твоєї.

Микола Вінграновський

Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:

я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік.

І минатиме час, нанизавши
сотні вражень, імен і країн, –

на сьогодні, на завтра, назавжди! –
ти залишишся в серці моїм.

А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.

То все разом, а ти – окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік.

 Ліна Костенко

Марина #Цветаева

Я тебя отвоюю у всех земель, у всех небес,
Оттого что лес - моя колыбель, и могила - лес,
Оттого что я на земле стою - лишь одной ногой,
Оттого что я тебе спою - как никто другой.

Я тебя отвоюю у всех времен, у всех ночей,
У всех золотых знамен, у всех мечей,
Я ключи закину и псов прогоню с крыльца -
Оттого что в земной ночи я вернее пса.

Я тебя отвоюю у всех других - у той, одной,
Ты не будешь ничей жених, я - ничьей женой,
И в последнем споре возьму тебя - замолчи! -
У того, с которым Иаков стоял в ночи.

Но пока тебе не скрещу на груди персты -
О проклятие! - у тебя остаешься - ты:
Два крыла твои, нацеленные в эфир, -
Оттого что мир - твоя колыбель, и могила - мир!

15 августа 1916

Гори...Життя - єдина мить
Для смерті ж вічність ціла.

 О. Олесь

Так мовчиш, що заслухатись можна.

Ліна Костенко